Міськрайонна газета

МІЙ РІДНИЙ КРАЙ - МОЯ РІДНА ДОМІВКА

 

Розпочався день, за традицією, з урочистого богослужіння біля пам’ятника воїнам Великої Вітчизняної війни, землякам, які полягли на фронтових дорогах, визволителям рідного села від фашистської навали. Разом із благочинним Лебединського церковного округу протоієреєм Миколаєм Кушнірчуком, настоятелем Свято-Воскресенського храму в Лебедині та церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Гудимівці, громада вознесла Вічную пам’ять полеглим у боях та просила у Господа благодаті для рідного села.  

А свято розгорталося. Клуб, прикрашений вишитими рушниками, запрошував на урочистості. Там чекала виставка декоративно-ужиткового мистецтва, що буяла барвистими вишиванками, образами, рушниками, картинами місцевих майстринь Віри Федорченко, Галини Калюжної, Інни Федорченко, Інни Курсенко. Вабили до себе дитячі роботи. Особливо приглядалися глядачі до моделей літака часів Великої Вітчизняної та бойового фрегата Петровської доби, виготовлених Ігорем Гончаровим, саморобного віяла, зробленого зі звичайних одноразових виделок Вікторією Забугою.

І ось урочисті позивні концерту запросили до глядацької зали. Всі отримали святковий номер місцевої газети «Мічурінець», присвячений Дню села, та насолодилися чудовим концертом, який уже декілька років поспіль дарують сільській громаді студенти Лебединського медичного училища ім. проф. М.І.Сітенка за сприяння директора, депутата обласної ради Олександра Удодіка.

Як і годиться, гостей зустріли запашним короваєм на вишитому рушнику. Голова районної ради Олексій Гордіяш, прийнявши святковий хліб від господарів та щиро подякувавши за звитяжну працю хліборобам, запропонував розділити його між усіма учасниками урочистостей. Олексій Петрович із нагоди свята привітав сільську громаду, передав найкращі побажання від голови райдержадміністрації Василя Калити та всього депутатського корпусу районної ради, а також відзначив Почесними грамотами голови районної ради колишнього бухгалтера Калюжненської сільської ради Надію Михайлівну Березову та завідувача сільського клубу Миколу Падалку, Почесними грамотами голови РДА — провідного лікаря ветмедицини Івана Миколайовича Парфила та заступника директора ПСП ім. Мічуріна Володимира Пушкаря, який і виконав почесну місію поділити коровай для громади.

Щиро вклонився односельцям сільський голова Павло Глудик, подякувавши за теплоту їхніх сердець, за невтомну працю для благополуччя села, спонсорам — за допомогу в організації та проведенні урочистостей, артистам — за подарований гарний настрій. Павло Кузьмич відзначив усіх місцевих майстрів-умільців за участь у підготовці виставки, підніс подарунки своїм односельцям.

Взяв слово і депутат районної ради від фракції Партії регіонів Іван Минюк, постійний спонсор сільських заходів, помічник сільради у вирішенні нагальних питань. Він привітав сільчан зі святом та подарував наймолодшим учасникам святкового концерту іграшки.

Калюжненці вшанували пам’ять своїх земляків, загиблих на фронтах Великої Вітчизняної, поклавши квіти до пам’ятника та в Алею Героїв. Це почесне право було надано депутатом сільської ради Леоніду Пастушенку та Альоні Радчук.

Вразила всіх присутніх презентація фотосвітлин, що демонструвалися на екрані. У ній зібрана вся історія села — його минуле й сьогодення. Були навіть знімки, зроблені у 1948 р. Сільчани впізнавали себе, своїх рідних, близьких, друзів; бачили видатних жителів села, бачили, як село жило і розвивалося, як сіяло і жнивувало, як працювало і перемагало у соціалістичних змаганнях, як співало і підтримувало розвиток художньої самодіяльності, як будувалося і росло. Щирі слова вітань, відверта атмосфера оселилися в серцях калюжненців, емоції лилися через край, дехто змахував непрохану сльозу…

А свято продовжувалося! Надворі, біля клубу, на всіх чекала гаряча духмяна каша з польової кухні, яку смакували за столами, купаючись у променях осіннього сонця. Та чекали ще на одну подію: традиційний футбольний матч між двома дружніми командами — Рябушок і Калюжного. Прибули сусіди на чолі з Рябушківським сільським головою Іваном Шолудьком. «Матч відбудеться за будь-якої погоди», — запевняли вболівальники. І гра відбулася, весела і напружена, гаряча й урочиста. Певно, свято допомогло калюжненцям виграти. Суперники вітали їх із перемогою, обіцяючи наступного разу обов’язково виправити ситуацію.

Тож так у пісні і в спорті відсвяткувало Калюжне День рідного села. І нехай дощик знову нагадав про себе, нехай осіннє сонечко вже раніше сідає за обрій, та настрій свята сільчани збережуть і до наступного року.