Міськрайонна газета

НАРОД БЕЗ МИНУЛОГО, НІБИ ДЕРЕВО БЕЗ КОРІННЯ

Ця книга - спільний проект Української академії банківської справи Національного банку України і Центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю щодо дослідження та презентації старовинних садиб Сумщини. Понад 5000 юних краєзнавців з усіх регіонів області долучилися до виконання завдань проекту, найактивніші з них стали учасниками обласної краєзнавчої конференції «Музейні скарби Сумщини: старовинні садиби». За підсумками конференції було видано історико - документальний путівник «Старовинна садиба: німий свідок історії», присвячений 75-річчю Сумської області.  Путівник видано на основі досліджень школярами 22 старовинних садиб. Видання містить цікаві краєзнавчі матеріали, що розкривають маловідомі сторінки життя місцевої еліти, дворянських родів, які мали вплив на економічний, соціальний, культурний розвиток краю: Кондратьєвих, Куколь – Яснопольських, Траскіних, Капністів, Терещенків, Харитоненків; старовинні світлини із зображенням садиб, паркових ансамблів ХVІІІ-ХІХ століть. Координатором проекту та упорядником путівника є науковий співробітник науково-дослідного центру академії Сергій Тихенко. Із 22 садиб, описаних у збірці, 3 садиби знаходяться на території Лебединського району. Це графська садиба Капністів, що у с. Михайлівка, матеріали про неї готував Віталій Андрієнко (Михайлівська ЗОШ); маєток Хрущових у с. Лифене - Катерина Ващенко (Ворожбянський НВК); помістя Анненкових у с. Боброве - Нікіта Знаменщиков (гурток «Юний краєзнавець» районного краєзнавчого музею). Пошукові роботи і дослідження юні краєзнавці здійснювали під керівництвом Людмили Бабич. Ганна Богомаз, звертаючись до учасників зустрічі, відмітила позитив у існуючій співпраці між різними галузями району, що дає у свою чергу гарні результати. Людмила Дудченко дякувала керівнику гуртка будинку творчості і її вихованцям за нелегку кропітку роботу над дослідженнями. Людмила Бабич повідала, як проходив процес підготовки матеріалів для книги та над чим наразі працюють юні пошуковці. Віталій Андрієнко і Катерина Ващенко розповіли, чому обрали саме цей тематичний напрямок, що спонукало їх до цієї роботи. Віталій обрав садибу Капністів, бо сам є михайлівчанином, переймається проблемами свого села та цікавиться історією цієї родини ще з дитинства. Із численних будівель графського маєтку залишились конюшні, флігель, в’їзні ворота (брама), контора та пральня. За документальними даними, розповідями старожилів, давніми світлинами тут колись була церква Різдва Богородиці, капличка, садово – парковий комплекс тощо. За словами ж Катерини, Тарас Шевченко - самобутня яскрава сторінка в літописі Лебединщини, тим більше у 2014 виповнюється 200 років з дня народження Великого Кобзаря. Тому їй до душі припала ця тема. Про Анненкових же взагалі – то мало кому відомо та й від самого помістя нічого не залишилось. Відомості про них у сучасних історико – літературних виданнях можливо продовжать пам'ять для прийдешніх поколінь. Потреба заглянути в глибину століть диктується необхідністю збагнути сенс забутих уроків історії, знайти в них живі і на дихаючі цінності, створені нашими предками. Їх надбання — не просто нагромадження давно минулого, а передусім та життєвотворна святиня, до якої знову і знову припадаємо, вирушаючи в незвідану путь соціальних перетворень.

 

Цікавими були розповіді Сергія Венгеровського і Людмили Бабич про забуті та мало досліджені сторінки історії Лебединського краю. Повторюючи слова Сергія Борисовича, ще є над чим працювати дослідникам: Чупрова дача поблизу Червленого, поміщицький маєток Красовського та ін.. Представники учнівської молоді порушували питання відродження пам’яток історії і культури в районі, та це питання надзвичайно складне, бо, як завжди, бракує головного – коштів. За сприяння відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, як запевнила Людмила Дудченко, із 2014 року почнеться акція по відродженню фруктового саду Капністів у с. Михайлівка – випускники школи щороку висаджуватимуть саджанці фруктових дерев. Свого часу графська родина чимало гарного зробила для людей (меценатство лебединської школи №1, будівництво церкви, системи водопостачання у Михайлівці, допомога сільській школі та ін..), то чому ж тепер людям, віддячуючи, не зробити щось в ім’я пам’яті про них. Учасниками презентації обговорювались також можливості поповнення дослідницьких матеріалів і видання власної збірки про історію «лєбяжого краю», з метою привернення уваги вищих державних діячів і державних ЗМІ до проблем збереження безцінних історичних пам’яток у Лебединському районі можливість зібрання науково – практичної конференції.

 

Історія органічно пов'язана з пам'яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. В цьому непересічна культурна значимість пам'яті. Безпам'ятство — це невдячність перед минулим і безвідповідальність перед майбутнім.