Міськрайонна газета

«ЩОДО ПРИТЯГНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВЧИНЕННЯ КОРУПЦІЙНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, АБО ПРАВОПОРУШЕННЯ ПОВ’ЯЗАНОГО З КОРУПЦІЄЮ»

Звертаємо увагу служб управління персоналом на те, що частиною другою статті 172Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) встановлено відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, зокрема, за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані, а саме, накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Згідно із приміткою до зазначеної статті КУпАП суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 321 цього Кодексу.

Згідно із частиною сьомою статті 285 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.

Згідно із частиною п’ятою статті 32 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон) на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно із частиною першою статті 1 Закону державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Частиною першою статті 3 Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 83 Закону державна служба припиняється у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 Закону).

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 84 Закону підставою для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.

Частиною другою статті 84 Закону встановлено, що у випадку, зазначеному у пункті 3 частини першої цієї статті, суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, у випадку одержання суб’єктом призначення рішення суду про притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, такий суб’єкт призначення має вчинити дії, передбачені частиною другою статті 84 Закону, а саме звільнити державного службовця із займаної посади у триденний строк з дня одержання згаданого рішення суду.