На виконання Програми економічного і соціального розвитку Лебединського району на 2018 рік, зокрема що стостуються туризму, в рамках спільних заходів з громадською організацією «Центр корпоративної освіти «АКМЕ», відділом культури і туризму Лебединської районної державної адміністрації, співробітниками Лебединського районного краєзнавчого музею  при активній підтримці UA-Суми відзнятий документальний фільм про гідрологічну пам'ятку природи загальнодержавного значення «Озеро Шелехівське».

З 1975 року воно охороняється, як озеро тектонічного походження, що утворилося на дні широкої балки. Вода в озері прозора, чиста. Рослинний світнадзвичайно багатий. По берегах ростуть берези, верби, вільхи, в лісі - дуби, а також  груші, клени,  акації та сосни. У підліску зростає папороть, ожина. З висоти пташиного лету озеро нагадує величезну розігнуту підкову із зеленою цяткою острівця посередині. Як стверджують науковці, Шелехівське озеро виникло ще в льодовиковий період. Ця водойма, можливо, така ж давня, як Байкал та Онезьке озеро, як озеро Вікторія в Африці.

Північна сторона озера, з якої пробиваються лісові струмки, зветься Гузир. За невеликим ярком  давно заросла садиба поміщиків Селиховських. Садиба була розташована біля самого озера, а за Гузирем, у лісі, біля джерелець, стояли хати селян-лісовиків - Коваленків, Кищиків, Смолових, Коницьких. Безліч джерел зливалися в невеликий потік, на якому колись були побудовані гребля і млин.

Під час зйомок  фільму відвідали і 400-літню Межиріцьку шовковицю - ботанічну пам'ятку природи місцевого значення в Україні, яка оберігається Законом. Товщина дерева 5,50 м, висота 21 м. Це - одна з найстаріших шовковиць України.

Особливо були вражені пам’яткою архітектури, яка збереглася до цього часу – Успенський собор, побудований за  кресленнями та кошти уродженця Межиріча архімандрита Києво-Печерської лаври Луки Білоус на пожертви полкового судді І.С.Пустовойтова та надвірного радника Ф.К.Яцини (1759-1775 рр.).