Міськрайонна газета

СОЛДАТ ВІЙНИ НЕ ВИБИРАЄ

12 лютого з нагоди 31-ї річниці виведення обмеженого контингенту радянських військ з Республіки Афганістан, вшанування учасників бойових дій на території інших держав у районному краєзнавчому музеї відбулась зустріч учнівської та студентської молоді з воїнами-інтернаціоналістами

Такі зустрічі стали вже стадиційними в районі. Як приклад мужності, честі, гідності, вірності присязі і своїй Батьківщині колишні воїни – «афганці» приймають участь у заходах військово-патріотичного спрямування, що проводяться закладами освіти і культури. На особистих прикладах вони розповідають молоді, як зовсім «зеленими» юнаками довелось пройти тяжку «школу життя», що залишила назавжди у пам’яті кожного з них біль і клеймо.

Цьогоріч у заході взяли участь: голова районної громадської організації «Ветерани Афганістану Лебединщини» Володимир Маслов, лідери Асоціації ветеранів Афганістану та учасників АТО «ЛАВА» Анатолій Колесник, Анатолій Чередніченко, Микола Стегній, історик, викладач суспільних наук Лебединського педагогічного коледжу ім. А.С.Макаренка Сергій Венгеровський, студенти педагогічного коледжу і учні Пристайлівського навчально-виховного комплексу, працівники районного будинку культури. Вони зібралися, аби згадати тих, кому не судилося дожити до цих днів, вшанувати тих, хто й нині залишається зразком справжньої мужності й самовідданості для молодих поколінь. У тій війні народилося бойове братерство, і це не просто гучні слова.
Зустріч розпочалась біля стаціонарної виставки «Афганська війна 1979-1989», організованої музейними працівниками при допомозі «афганців». Ведучі: старший науковий співробітник музею Світлана Бражніченко та вихованці гуртка «Юний Микола Стегній нагадали присутнім про трагічні сторінки афганської війни. Від імені керівників району подякувала воїнам-інтернаціоналістам за ратний подвиг, самовідданість, любов до Батьківщини, вірність військовій присязі начальник відділу культури, молоді і спорту райдержадміністрації Ганна Богомаз. Чи міг хтось передбачити, що після жахливої, жертовної Другої світової війни молоді знову доведеться пізнати запах пороху, ціну миру. Ганна Володимирівна побажала підростаючому поколінню миру.

Голова Асоціації ветеранів Афганістану та учасників АТО «ЛАВА» Анатолій Колесник згадав, як вони, молоді, але вже обпалені чужою війною, на початку 90-тих, «вживались» у мирне життя. Але, мабуть, ніколи не загояться душевні рани, ніколи не забудуться практичні навички користування зброєю, стратегічні і тактичні навички ведення бою, захисту важливих об’єктів, самооборони, взаємовиручки, допомоги тощо. Цей досвід  вони наразі передають своїм синам, яким також довелось боронити країну, цього разу – рідну. Анатолій Францович привітав зі святом – Днем виведення радянський військ з Республіки Афганістан - побратимів, молодь же закликав любити свою Батьківщину та бути готовими стати на її захист.

Війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. У складі обмеженого контингенту в Афганістані свій військовий обов’язок виконували 190 юнаків із Лебединського району. Не повернулося на рідну землю з афганського пекла 14 наших земляків: капітан - командир артилерійської батареї Антон Желєзний, молодший сержант Леонід Батютенко, гвардії молодший сержант Олександр Пальчик, розвідник Володимир Бухонько, мінометник Олександр Трихліб, кулеметники Сергій Ковалевський, Микола Нестеренко, Анатолій Панченко, старший механік Володимир Трофименко, розвідник Сергій Древаль, механік – водій Микола Некипілий, водій Микола Голубенко, медична сестра Тетяна Комісарова, стрілець Олександр Карапуз. Воїни-інтернаціоналісти запалили свічки пам’яті та схилили голови у хвилині скорботи перед світлими образами загиблих земляків.

У виконанні вокального дуету Сергія Касьянова і Миколи Холодяя прозвучала пісня «Кукушка» - своєрідний гімн «афганців».

Афганістан… Далека мусульманська країна зі своїми національними звичаями, законами, уставами, географічними і кліматичними особливостями. Який історичний контекст має війна у Республіці Афганістан 1979-1989 років розповів Сергій Венгеровський.

Нині можна сперечатися на тему, який інтернаціональний обов’язок виконували наші воїни у далекій мусульманській країні, але тоді вони  не мали  вибору. Згідно зі статтею Конституції про священний обов’язок кожного громадянина, юнаки вступали до лав армії  і там ставали солдатами, а обов’язок набував вигляду беззаперечного виконання наказів. Часто вони навіть не знали, куди їх везуть і, тим  більше, проти кого і в чиїх інтересах доведеться воювати.

Афган - страшна пам’ять страшної війни, жодної романтики, страх, кров і смерть.  Продовжився захід «живим» спілкуванням із захисниками. Володимир Маслов, Анатолій Чередніченко, Анатолій Колесник, Микола Стегній ділилися спогадами про особливості військової служби. Розповідали про те, як виживали у неможливих спекотних погодних умовах, про стосунки з місцевими жителями, похідний побут радянських солдатів, як доводилось втрачати друзів… Закинуті на афганську безводну, зі спекотними днями й холодними ночами землю, де сповідується закони Шаріату і основне покликання чоловіків –   воювати, наші воїни особливо гостро відчули потребу надійного плеча бойового побратима. Звідси їхня згуртованість і вірність  пам’яті полеглих друзів. За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя.

З інтересом діти слухали виступи учасників бойових дій, з цікавістю задавали їм запитання.

Почуття переповнювали душу під час перегляду тематичних документальних фільмів, не залишили байдужим жодне серце присутніх пісні у виконанні солістів районного будинку культури: Ірини Балаби, Миколи Холодяя, Любові Лєгун, Валентина Масюка.