Міськрайонна газета

Статті

ВІЙНА – ЦЕ БІЛЬ, ЖАХ, СТРАЖДАННЯ, СМЕРТЬ, КРОВ, ВТРАТИ…..

22 червня 1941 року назавжди закарбований у людській памяті –день, коли почалась німецько-радянська війна.Мабуть немає жодної сімї словянської, яка б не зазнала втрати рідних у цій війні. Тому 22 червня визначений в Україні як День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни

Щоб згадати жертовність нашого народу в буремні 1941-1945 роки, вшанувати пам’ять тих, хто ціною власного життя виборював перемогу 20 червня у районному краєзнавчому музеї зібралися разом керівники району, історики, «діти війни», військовослужбовці – учасники АТО, студенти Лебединського медичного училища.

Друга світова війна... 1941 - 1945... Найжорстокіші випробування і нелюдські страждання, колосальні жертви і скалічені долі, загублене дитинство і втрачена юність – таке не стирається з історичної пам’яті. Війна торкнулася кожної української родини і назавжди залишала слід в генетичній пам’яті нашого народу. Про цю трагічну сторінку в історії України нагадала ведуча заходу, старший науковий співробітник музею, Світлана Бражніченко. Озвучені вражаючі статистичні дані загиблих, пропавших безвісти, закатованих, замордованих, скалічених за роки війни супроводжувались відеоматеріалами, підготовленими музейними працівниками. Проглядаючи їх, холоне серце, стискаються груди, а мозок відмовляється розуміти і вірити в те, що тоді відбувалось.

«Цей день став фатальним  для кожного: для тих, хто пішов, і не повернувся, для тих, хто залишився без батька, сина, чоловіка, брата, для тих, в кого доля склалася по-іншому», - зазначив голова райдержадміністрації Віктор Химич, звертаючись до присутніх. – «Пам'ять – священна, і ми не маємо людського права забути події Другої світової війни, подвиги співвітчизників».

Про героїчне минуле українського народу, зокрема у період боротьби з фашистськими загарбниками, говорив голова районної ради Василь Калита. Подвиги земляків, таких як Павло Рибалко, Іван Кожедуб, є прикладом для молодого покоління. Лебединщина зростила 16 Героїв Радянського Союзу.

Близько 6 мільйонів українців воювали на фронтах Другої світової війни, майже 2 тисячі з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу. У 1941 – 45 роках саме на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,6 відсотків загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України. Тому внесок України у боротьбу з фащизмом є не просто великим, а неоціненним.

 З наукової точки зору про Другу світову війну, її початок і мету розповів історик, методист районного методичного кабінету відділу освіти райдержадміністрації, Ігор Білоножко.

Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом.

   А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури. А найправдивішими фактами є свідчення ветеранів, безпосередніх учасників бойових дій. На жаль, час невплинний, і їх залишилось не так вже й багато.

Як особисто захищала рідну землю під час Другої світової війни розповіла молоді Раїса Юхимівна Безугла. Була бійцем 3-ї танкової армії Першого Українського фронту під командуванням маршала бронетанкових військ Павла Рибалка.

Спогадами зі свого дитинства, яке припало на роки війни, поділились із учасниками зібрання місцева поетеса, письменниця, Марія Кулішенко і член громадської організації «Журавки» Катерина Харченко. Часто згадує Марія Петрівна свого тата – учасника бойових дій, якого побачила вперше майже у 5 років, його розповіді про війну, як переживали воєнні роки з мамою і братом. Значне місце письменниця відвела у своїй творчості темі війни, відобразила у поезії й прозі. Катерина Іванівна зі слізьми на очах згадувала період війни. А коли наші військовослужбовці потребували допомоги у зоні АТО, одразу, не вагаючись приєдналась до числа волонтерів. Відправляла їм їжу, теплий одяг, в’язала рукавички і шкарпетки.

Про сучасну війну, що на даний час триває на сході України, не з розповідей знають військові. Про те, як приймав участь у військових діях у зоні проведення АТО присутнім розповів службовець Лебединського об’єднаного міського війкового комісаріату майор Валерій Таран.  

Хвилиною мовчання вшанували всіх загиблих бійців.

Емоційну наповненість заходу додавав перегляд тематичних документальних відеоматеріалів.

На згадку про зустріч керівники району вручили подарунки почесним гостям заходу.

Згадаймо в цей день у думках і молитвах кожного, хто поклав своє життя на вівтар боротьби за перемогу.

Вічна та світла їм пам’ять!