Міськрайонна газета

ПОВІСТКА ДО ВІЙСЬККОМАТУ – ПІДСТАВИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

Представники Лебединсько  - Липоводолинського міського об’єднаного військкомату на чолі з військовим комісаром підполковником Юрієм Онопком провели семінар – навчання для сільських голів із питань проведення часткової мобілізації.

Участь у ньому взяли також голова райдержадміністрації Сергій Лук’яненко та голова районної ради Василь Калита. Особливо проблемним на сьогодні представники органів місцевого самоврядування називають питання доставити повісток. За їх словами, не всім вдається вручити повістку адресату з різних причин. А, як відомо, за неявку до військкомату чи відмову від повістки згідно чинного законодавства до військовозобов’язаних повинна бути застосована адміністративна або кримінальна відповідальність. Як же бути у такому випадку сільському голові? Роз’яснення  з цього приводу надав військовий комісар.

У зв’язку з останніми подіями в країні особливо гостро постало питання захисту Батьківщини. У засобах масової інформації з’являється велика кількість повідомлень про те, що багато громадян звертається до військкоматів з метою добровільного вступу на військову службу, інших викликають військкомати повістками.

Що таке повістка? Повістка – це письмове повідомлення про виклик до офіційного державного органу — військкомату, на засідання суду, а також про виклик до слідчого чи прокурора. Вона адресована конкретній особі із зазначенням точної адреси установи, яка викликає, місця і часу явки, містить попередження про наслідки неявки.

Як повинні повідомити особу про необхідність з’явитися до військового комісаріату? На це питання дає відповідь п. 64 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом»: оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації, домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності. У необхідних випадках повістки можуть вручатися громадянам безпосередньо за місцем їх проживання. Тому виклики, наприклад, по телефону чи поштою не повинні рахуватися як належне повідомлення. Також, враховуючи положення п. 68 вищезазначеного положення, в особових справах призовників повинен зберігатися корінець повістки з підписом призовника про те, що його попереджено про день і час явки у районний військовий комісаріат. Тобто повідомлення має бути вручене призовнику особисто.

1 березня 2014 року Радою національної безпеки та оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», яким фактично розпочато мобілізацію армії та економіки України.

Враховуючи положення Законів України «Про військовий обов’язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізації підлягають особи віком від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду (для солдат, матросів, сержантів і старшин - це, відповідно, 35 і 40 років, прапорщиків і мічманів - 35 і 50, молодших офіцерів - 45 і 50, старших офіцерів, крім полковників (капітанів 1 рангу) - 50 і 55, полковників (капітанів 1 рангу) - 55 і 60, вищих офіцерів - 60 і 65 років, для жінок - прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу - 50, інших військовозобов'язаних-жінок - 45 років), а щодо статевої - то військовозобов'язаними можуть бути лише ті із жінок, які: а) звільнені з військової служби за контрактом у запас; мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до військової служби за станом здоров'я і віком.

За ігнорування повістки, нез’явлення у військкомат та ухилення від військової служби передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Адміністративна відповідальність передбачена ст. 210 та 210-1 КУпАП. Зокрема, ст. 210 КУпАП стосується порушення військовозобов’язаним законодавства про військову службу в мирний час та передбачає покарання у вигляді штрафу розміром від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 119 грн.), за повторне порушення накладається штраф розміром від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.). Ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 17 до 54 грн.) і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( від 119 до 170 грн.). Повторне протягом року вчинення порушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 54 до 119 грн.) і на посадових осіб - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 170 до 255 грн.).

Крім того, відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок невиконання якого накладено покарання.

Кримінально караним порушенням законодавства про військову службу є ухилення від призову на строкову військову (ст. 335 КК України), ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 КК України), ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337 КК України). Покараннями є: обмеження волі на строк до трьох років, позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, відповідно.

Звичайно, в мережі Інтернет можна знайти велику кількість способів «законно» ухилитись від військової служби. Навіть у такий важкий період в суспільстві, період боротьби та сум’яття знаходяться особи, які хочуть цим скористатися.

Та згадайте при цьому декілька крилатих фраз: «Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях» Гомера та «Не питай, що твоя Батьківщина може зробити для тебе, – спитай, що ти можеш зробити для своєї Батьківщини» Джона Кеннеді.