Міськрайонна газета

ВІДБУВСЯ МІТИНГ – РЕКВІЄМ, ПРИСВЯЧЕНИЙ 28-ІЙ РІЧНИЦІ ТРАГЕДІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

 Жителі району і міста вшанували учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. 25 квітня в м. Лебедин відбувся мітинг-реквієм з нагоди 28-ї річниці Чорнобильської трагедії. Пройшов він біля пам’ятника жертвам Чорнобильської трагедії. Пом’янути загиблих та подякувати ліквідаторам на ЧАЕС прийшли керівники району та міста, депутати міської і районної ради, представники політичних партій і громадських організацій, делегації від установ та організацій, молодь. До присутніх звернулися: міський голова А. Троян, голова райдержадміністрації С. Лук’яненко і  голова районної ради В. Калита.

 У своєму виступі голова райдержадміністрації зазначив, що Чорнобиль не минув, він нагадує про себе численними проблемами в житті кожної людини. Ми, наші діти і онуки, сплачуємо страшну ціну за трагедію, всю гіркоту і відчай та щоденно пожинаємо наслідки трагедії. Обов’язок влади - дбати про тих, чиї долі понівечив Чорнобильський смерч, адже лише у нашому районі проживає 231 людина, що має статус постраждалої від наслідків Чорнобильської катастрофи, 138 учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції, з них 22 - ліквідатори 1986 року. Найбільше постраждалих від наслідків катастрофи проживає на території Будильської, Ворожбянської, Голубівської, Василівської та Михайлівської сільських рад. Всі вони користуються пільгами, компенсаціями і допомогами, передбаченими Законами України та Урядовими програмами. В районі діє 6 Програм соціального захисту ліквідаторів аварії на ЧАЕС, основними з яких є: компенсація за пільгове забезпечення продуктами харчування, пільги на медичне обслуговування, компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю, надання додаткової відпустки, оздоровлення та компенсації сім’ям з дітьми.

Присутні також вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до підніжжя пам’ятника.

Відлуння цієї біди стихне ще не скоро. Її наслідки відчують на собі і майбутні покоління. Проте ми маємо з оптимізмом дивитися у майбутнє, вчитися на помилках, зробити все можливе, аби подібне не повторилося, берегти і огорнути турботою тих, хто жертвував своїм життям, здоров’ям, рятуючи світ. Не будьмо байдужими до власної долі та долі рідної землі. З глибокою вдячністю та повагою потрібно схилити голови перед пам’яттю загиблих рятівників, з глибоким сумом і болем згадати всіх жертв катастрофи, шанувати тих, хто сьогодні серед нас.