Міськрайонна газета

ГЕНІЙ ВОКАЛУ - БОРИС ГМИРЯ

5 серпня 1903 року в м.Лебедин народився і виріс видатний оперний співак, актор, народний артист СРСР Борис Романович Гмиря

Лебединщина славетна своїми уродженцями. Вона зростила на своєму віку чимало художників, поетів, письменників, науковців, політиків та громадських діячів.

3 серпня, напередодні 117-ї річниці від дня народження видатного земляка, зірки світового рівня, Бориса Гмирі у районному краєзнавчому музеї провели захід, присвячений його пам’яті «Обрані часом: Борис Гмиря».

Він проходив у кімнаті на другому поверсі, серед особистих речей і світлин митця, афіш та оголошень про його виступи. У стінах музею привітала всіх, хто прийшов згадати, а можливо вперше дізнатись, про одного з земляків, що прославив Лебединщину на весь світ і на віки, начальник відділу культури, молоді та спорту райдержадміністрації Ганна Богомаз.

Ведуча заходу – старший науковий співробітник музею Світлана Бражніченко розповіла відвідувачам про його життєвий і творчий шлях, підкріплюючи розповідь демонстрацією архівних фото- та відеоматеріалів.

Борис Романович Гмиря народився у бідній робітничій родині муляра і швачки. На хліб заробляв із ранніх років, працюючи, де доведеться. Його мати мала гарні вокальні дані, полюбляла співати під час роботи. Свій вокальний дар майбутній видатний співак отримав саме від матері. Попри все він мав велику мрію - співати. Мало хто міг повірити, що наполегливість хлопця таки зробить свою справу.

Бог обдарував Бориса Гмирю надзвичайної краси і сили голосом, здатним зачаровувати мільйони людей, торкатися найпотаємніших струн їхніх душ. А він зумів розпорядитися цим Божим даром, не розгубити його. Борис Гмиря став королем опери. Нехай, і після 30 років.

В його особі вдало поєдналися художня інтуіція, яскравий артистизм і емоційність, раціональний спосіб мислення та здатність до аналізу.

Відомий український композитор Григорій Майборода так писав про мистецтво співака: «Природа наділила Бориса Романовича Гмирю голосом виняткової краси і виразності. Вона влила в його душу здатність розуміти найтонші відтінки, найтонші риси стилю того, до чого він звертався, хай це буде народна пісня, романс чи класична арія. Але для тих, хто хотів би глибше розуміти і – головне – наслідувати цю прекрасну рису видатного нашого співака, повчальним буде все його життя в музиці, повчальним буде ставлення його до свого мистецтва як до покликання художнього і громадського, повчальною буде його любов, неподільна і ні на що не розміняна, до цього мистецтва…»

У 1956-му році преса писала: «Щоб стихли овації після концерту Гмирі, треба було гасити світло в залі».

Внесок Бориса Гмирі у світову скарбницю за 20 років творчої діяльності (бо 13 - боровся з чиновництвом від культури, бездарними диригентами і співаками) становить 1200 творів, з яких на сьогодні у його фонотеці зберігається понад 600, з них: 300 українських народних пісень та романсів; 300 російських та західних пісень і романсів; 44 оперних партій (проспівав 77 арій), 85 фрагментів із вокально-сценічних і симфонічних творів, 30 трансляційних концертів, 200 платівок, які видавалися понад 120 разів накладами від 100 тисяч до 600 тисяч примірників.

Твори у виконанні Б.Гмирi включені в найпрестижніші музичні каталоги, а ім'я прикрашає списки найвидатніших вокалістів світу. У 1962 воно внесене до престижної Міжнародної енциклопедії "Whо іs whо?", 1992 - до списку ста славетних українців за тисячолітню історію України, 2001 - до альманаху, у 2003 році в Києві започатковано Міжнародний конкурс вокалістів ім. Б. Гмирі.

Покоління нинішніх співаків продовжує вокальні традиції нащадків, не даючи згаснути зірці мистецької Лебединщини на горизонті великих талантів. Так як і у Бориса Гмирі, у репертуарі вокального дуету районного будинку культури «МІРА» (Ірина Балаба, Микола Холодяй) є пісні на слова Тараса Шевченка. Вони – переможці Міжнародного проєкту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи". Для учасників заходу прозвучали пісні у виконаннідуету «МІРА» «Зацвіла в долині» та «Ой, по горі ромен цвіте».

Великою шанувальницею мистецтва є місцева поетеса Тетяна Боровик. Вона прочитала свій вірш «Моя музика» та виконала кілька музичних творів на особистому роялі Бориса Гмирі, який зберігається у меморіальній залі краєзнавчого музею.

Борис Романович залишається для українців провідною зіркою, великим прикладом безкорисливого служіння мистецтву і народові. Це осяйний поет звуків камерного світу. Його благородної краси голос поетизував усе, про що він оповідав. Для людей, які люблять мистецтво, він, Гмиря, буде довго тим, ким пишаються і кого поважають, а для Лебединщини – уславленим у віках.